Рішення у справі № 2/580/15/13

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        

18 березня 2013 року Лебединський районний суд Сумської області

                                                                                                                            

в складі: головуючого судді Подопригора Л.  І.,

              секретаря   Лєсній Н.В.

з участю  позивача                     ОСОБА_1

представника  позивача             ОСОБА_2

представника відповідача          ОСОБА_3

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в місті Лебедині   цивільну  справу  за позовом  ОСОБА_1  до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  Довіра Лебединського району про стягнення майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2003 року він утримує пасіку, частина якої знаходиться на території його господарства, розташованого в с. В.Вистроп по вул. Удодівка, 33 Лебединського району Сумської області. 12.05.2012 року він помітив на даній пасіці велику кількість мертвих бджіл, а уже 13.05.2012 року всі сімї вимерли. На той час пасіка, яка розміщувалася на території садиби, налічувала 50 бджолосімей. Поряд з цим він дізнався про масову загибель бджіл і від інших пасічників с. В.Вистороп. Про дану подію він відразу повідомив до сільської ради, а також 14.05.2012 року за його ініціативою було проведено огляд пасіки працівниками управління ветеринарної медицини у Лебединському районі. Позивач вважає, що така масова загибель бджіл відбулася внаслідок отруєнням препаратами, які застосовувалися товариством «Довіра» для захисту рослин. Так, з 08.05.2012 року гербіцидами оброблялися поля, розташовані неподалік від його господарства, тобто від належної йому пасіки. Про застосування даних засобів його попереджали, але таке попередження не відповідало вимогам чинного законодавства, а саме: не було вказано конкретної дати проведення таких робіт, часу, місця і способу. Його лише повідомили, що даний препарат є нешкідливим і не є небезпечним для бджіл. Крім цього, СТОВ «Довіра» застосовувало засоби захисту рослин протягом дня, тобто у період льоту бджіл та в період цвітіння медоносів, що заборонено нормативно правовими актами, які регулюють правовідносини галузі бджільництва. Внаслідок протиправних дій даного товариства всі 50 бджолосімей позивача загинули. Розмір матеріальної шкоди, яку завдано діями відповідача, ОСОБА_1 оцінює в 50097,58 грн. з розрахунку того, що загинуло 50 сімей, а одна коштує 1000 грн. та 97,58 грн. понесено на оплату лабораторного дослідження. Крім цього, позивач просить стягнути на його користь кошти в сумі 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки діями СТОВ «Довіра» йому також завдано й нематеріальних витрат, які полягають в душевних стражданнях, повязаних зі знищенням його майна як основного засобу для існування і він змушений вживати заходів щодо поновлення порушених прав  в судовому порядку.            

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали. Позивач зазначив, що 08.05.2012 року представник СТОВ «Довіра» ОСОБА_4, якого він добре знає, повідомив про обробіток полів гербіцидами. В повідомленні не йшлося про період даних робіт, зазначено лише те, що обробіток проводитиметься з 08.05.2012 року, місце їх проведення, назву препарату, який застосовується, про те чи є він небезпечним для бджіл та ступінь шкідливості також повідомлено не було. Більш того, ОСОБА_4 запевнив, що такі заходи являються безпечними і жодної загрози бджолам не несуть. Про те, що препарат є отруйним, небезпечним для бджіл жодним словом не обмовився. Через декілька днів після отруєння пасіки він дізнався, що в центрі села розміщене оголошення про проведення агрохімічних робіт, але воно також не містило інформації, яку адміністрація товариства зобовязана була повідомити.  

З його боку було вжито усіх можливих заходів щодо створення відповідної комісії, повідомлено органи місцевої влади про факт отруєння, в присутності Великовисторопського сільського голови повідомлено представника товариства про те, що сталося, за його ініціативою запрошено спеціалістів ветеринарної медицини для огляду пасіки, проведено дослідження бджіл працівниками ветмедицини для усунення підозр на можливі інфекційні хвороби, одночасно вжито заходів щодо проведення дослідження на предмет отруєння, але по незалежним від нього обставинам таке дослідження не проведено. Так, 14.05.2012 року він особисто звернувся дозавідуючої Лебединської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини            ОСОБА_5 з проханням надати перелік закладів, де можна провести таке дослідження.  ОСОБА_5 в свою чергу проконсультувалася у обласному управлінні ветмедицини, де їй надали таку інформацію. Звязавшись з цими закладами, виявилося, що провести дослідження неможливо, так як на даний час один заклад таких досліджень не проводить взагалі, а інша установа не забезпечена препаратами, необхідними для виявлення отрути. Незважаючи на це, позивач вважає, що вина СТОВ «Довіра» у отруєнні бджіл стверджується іншими доказами по справі.  

Представник позивача послався на те, що всупереч вимог п. 7.1.2 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року № 9 ОСОБА_1 не було сповіщено належним чином як власника пасіки,  за три доби до хімобробки (попереджено 08.05.2012 року про те, що проводитимуться такі роботи з 08.05.2012 року), не зазначено застосовуваний отрутохімікат, місця обробки (у радіусі 7 км), час і спосіб проведення даних робіт. Порушено вимоги п. 7.1.3. Інструкції щодо проведення обробки у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години, так як обробка полів СТОВ «Довіра» здійснювалася протягом дня. Відповідачем також проігноровано вимоги Закону України «Про бджільництво», яким визначено, що забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Препарат, яким проводилася хімобробка, прямо вказує про те, що він є небезпечним для бджіл та риб, не допускається його попадання у водойми й не проводиться обробка під час цвітіння. Після отруєння позивач вживав заходів щодо встановлення вини відповідача у тому, що сталося, втому числі звернувся із заявою до Великовисторопської сільської ради. ОСОБА_6, голова сільської ради, відразу зателефонувала до представника СТОВ «Довіра», який у розмові з ОСОБА_7 запевнив останнього в тому, що йому будуть відшкодовані усі заподіяні збитки. Незважаючи на це представник товариства до позивача не приїхав, не вживав заходів щодо встановлення наявності чи відсутності вини товариства у тому, що сталося з пасікою ОСОБА_1, чим вчергове порушив вимоги чинного законодавства. Позивач в свою чергу виконав усі необхідні дії для поновлення своїх прав. Також представник позивача вважає, що СТОВ «Довіра» не надало жодних доказів на підтвердження того, що товариство не причетне до негативних наслідків, які настали для позивача.

Також представник звернув увагу на те, що завідувач Лебединської міжрайонної лабораторії ветмедицини  ОСОБА_5, допитана у судовому засіданні як свідок, ствердила, що до неї дійсно звертався житель с. В.Вистороп ОСОБА_1 з приводу дослідження загиблих на його пасіці бджіл. З цього приводу вона телефонувала до управління ветеринарної медицини в Сумській області, де їй повідомили, що в Україні проводять експертизи на отруєння бджіл інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Звязавшись по телефону із даними установами, ОСОБА_5 пояснили, що інститут ім. Л.І. Медведя біоматеріали, в тому числі бджіл, на той час не досліджував, а в іншому інституті відсутні хімічні реактиви для виявлення отрути у бджолах. Це і стало головною причиною непроведення вказаного дослідження.

З огляду на викладене, позивач та його представник вважають, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.    

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що СТОВ «Довіра» дійсно проводило агрохімічні роботи на орендованих землях, розташованих на території Великовисторопської сільської ради в період з 08.05.2012 року по 12.05.2012 року. Про дані заходи ОСОБА_1 був своєчасно попереджений так само, як і ніші пасічники даного населеного пункту, але позивач проігнорував дане попередження, не вживши заходів по збереженню бджіл, чим допустив бездіяльність зі свого боку. В ґрунт вносились гербіциди Гром Тотал та Екран Тотал. Роботи проводилися зранку та ввечері, тобто у період відсутності льоту бджіл, що відповідає чинному законодавству. Вважає, що з боку позивача були порушені вимоги Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, оскільки представник СТОВ «Довіра» до складу комісії по встановленню причин загибелі бджіл не запрошувався. Обстеження пасіки проведене лише на предмет наявності інфекційних хвороб, що не стосується предмета спору, а факт падіння бджіл взагалі не зафіксовано. У матеріалах справи відсутній акт сільської ради чи іншого державного органу про роботу комісії з обстеження стану бджолосімей позивача. Наголосив на тому, що в матеріалах справи також відсутні докази, які вказують на причинний зв'язок між діями СТОВ «Довіра» по проведенню агрохімічної обробки полів та загибеллю пасіки позивача. Причиною загибелі бджіл представник відповідача вважає те, що в той час односельці ОСОБА_1 проводили обробіток садів для боротьби з шкідниками. Також поряд розташоване і інше сільськогосподарське товариство, на полях якого посіяні інші культури, аніж у відповідача. Тому СТОВ «Довіра» не повинно нести відповідальність по відшкодуванню завданих матеріальних збитків. З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення моральної шкоди.  

Свідок ОСОБА_8 - завідуючий протиепізоотичним відділом Лебединської МРДЛВМ, допитаний в судовому засіданні, показав, що 14.05.2012 року був плановий виїзд до с. В.Вистороп. З ним були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 До них підійшла дівчина, попрохала подивитись пасіку, де загинули бджоли. Коли вони прийшли було багато мертвих бджіл. Проводили обстеження пасіки. Він з ОСОБА_9 провели відбір зразків мертвих бджіл. Загибель пасіки виявили на 70%.

Свідок ОСОБА_10 - ветлікар епізоотолог, допитаний в судовому засіданні, показав, що 14.05.2012 року приїхали до ОСОБА_1, побачили, що повзали бджоли коло льотків. Земля була услана мертвими бджолами, вони валялись на землі. Були ледь живі бджоли. Він писав акт обстеження пасіки, загибель визначили у 70 % від усієї пасіки. Проби загиблих бджіл запропонував направити на дослідження.

Свідок ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні показала, що  являється начальником відділення ветмедицини. 14.05.2012 року була планова диспансеризація ВРХ в с. В.Вистороп. До них звернувся ОСОБА_1, що у нього загинули бджоли. Прийшли до нього на пасіку близько 9-10 год. разом з іншими працівниками ветмедицини ОСОБА_8 та ОСОБА_10 Побачили мертвих бджіл у вуликах і біля вуликів. Коли обходили пасіку, встановили близько 70 % загиблих бджіл. Вибірково відбірали підмор бджіл десь з 5 вуликів у банку і її закручували. Зразки направили у м. Лебедин. Їй відомо, що встановленням причини загибелі бджіл займається Київська лабораторія, де знаходиться - не знає. Зазначила, що під час обробки вона бачила як возили отрутохімікати та воду на поле в денний час.

Свідок ОСОБА_11, допитана в судовому засіданні показала, що 12.05.2012 року зранку біля кожного вулика бачила по 30-40 мертвих бджіл. Був вітер в той день. Бачила, що обробляли поля  о 9-10 годині. Вона займається бджолами і знає, що від хвороб так швидко вони не гинуть. На той час був медозбор, цвіла акація. По селу люди жалілись на тошноту, рвоту, головний біль від випарів хімікатів. Після того як бджоли подохли 13.05.2012 року батько їздив у сільраду з цього приводу. Через декілька днів після отруєння вона чула розмову ОСОБА_1 із ОСОБА_4, який сказав, що якби вони знали, що подохнуть бджоли, то надали б транспорт, щоб вивезти. На 10.05.2012 року пасіка налічувала 112 бджолосімей. Всі 50 бджолосімей, які знаходилися в господарстві, впродовж невеликого проміжку час після отруєння вимерли.

Свідок ОСОБА_12, допитаний в судовому засіданні, показав, що у нього було 20 сімей бджол. 3 повністю загинули, 17 десь на 60 %. Його не повідомляли про обробіток, хоча пасіка знаходиться десь за 4 км від оброблених полів. Перший раз таке було з бджолами. 14.05.2012 року він побачив, що у нього померли бджоли і пішов до ОСОБА_1 у нього побачив теж мертвих бджіл. У сусідів також потравились бджоли. До цього часу отруєння пасіка була здорова.

Свідок ОСОБА_13, допитаний в судовому засіданні, показав, що у нього пасіка складається з 8 бджолосімей. Загинуло десь 10-20%. Раніше не було такої загибелі бджіл. Про обробіток полів його не повідомляли, хоча оголошення СТОВ «Довіра» він бачив. 13.05.2012 року він побачив мертвих бджіл коло кожного вулика на своїй пасіці. Приїхавши до ОСОБА_1, у нього він побачив також мертвих бджіл. 11.05.2012 року цвіла акація і бджоли летіли на неї. Коли оброблялись поля не бачив. Із заявами нікуди не звертався, так як пасіка у нього не зареєстрована, паспорта на неї немає.

Свідок ОСОБА_14, допитаний в судовому засіданні, показав, що він проживає близько 20 м до поля і бачив, що обробіток проводився у денний час. Близько 14 години він бачив як на полі працював опискувач. Дихати від хімікатів не було чим. На час обробітку цвіла акація.

Свідок ОСОБА_4 - директор СТОВ «Довіра», допитаний в судовому засіданні, показав, що обробіток поля «Чобіток» проводився 11.05.2012 року за 1.5 км від пасіки  ОСОБА_1 8 та 9 травня взагалі не обробляли поля. Обробляли тільки від бурянів, всходів ще не було. Оприскування проводилося від поверхні землі 50-70 см. Проводилось з 6 до 10 год. ранку. Коли температура вище 25 градусів обробіток не проводиться. Обробляли препаратами  Гром Тотал і Екран Тотал. Пасічники попереджались про обробіток. 18.05.2012 року ОСОБА_7 сказав йому, що у нього подохли бджоли. Він відповів, що в інших пасічників бджоли не пропали і що треба робити експертизу.

Свідок ОСОБА_6 - голова Великовисторопської сільської ради, допитана в судовому засіданні показала, що 13.05.2012 року до неї звернувся ОСОБА_1 зі скаргою про отруєння бджіл на його пасіці. В звязку з цим вона звернулась до ОСОБА_15,  представника СТОВ «Довіра». Вона повідомила йому, що у ОСОБА_1 загинули бджоли і ОСОБА_1 сам по телефону балакав із ОСОБА_15 Він сказав, що збитки позивачеві будуть відшкодовані.

Свідок ОСОБА_16 - начальник Лебединської метеорологічної станції Сумського ЦГМ, допитаний в судовому засіданні, показав, що вітер кожні 3 години фіксується приладом. Він брав у довідці середній вітер. Обробіток полів проводиться при швидкості вітру до 5 м/с Це він знає, бо до нього часто звертаються агрономи про надання інформації про швидкість вітру для обробки полів, а також йому це відомо, бо за спеціальністю він агроном. При 5 м./сек і більше обробіток не проводиться. Такої сили вітер піднімає з під оприскувача водяну росу і несе на велику відстань та підіймає її в гору. Вказав, що за такого вітру гербіцид звичайно міг потрапити на цвіт акації. На території району крім м. Лебедин метеостанцій немає. Технологія вимірювання є саме така. Маються міста районного значення, які не мають навіть і таких метеостанції. Іншої практики вимірювання погодних умов не існує.

Свідок ОСОБА_5 - завідувач Лебединської міжрайонної державної лабораторії ветмедицини, допитана в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1А звертався з приводу отруєння бджіл. Інфекційні захворювання виключили. Вона звернулась до інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, де їй повідомили, що біоматеріал там не досліджують. Потім вона звернулась до Київського інституту лабораторних досліджень та ветсанекспертизи. Там повідомили, що немає реактивів для дослідження бджіл на отруєння. Вона знає, що тільки ці 2 установи проводять дослідження. Експертизу на той час провести було неможливо. Вона говорила, що дуже швидко треба направляти бджіл на дослідження, у який час не памятає.

Свідок ОСОБА_17 - лісничий Великовисторопського лісництва, допитаний в судовому засіданні, показав, що від господарства ОСОБА_1 до посадки 150-200 м, 270-300 м ширина посадки, дві доріжки по 5-7 метрів. Поблизу поля є дерева акації, але вони молоді, висотою до 2 метрів. Є акація у посадці, але це старі дерева і їх майже немає. Акацію у посадці не пиляли взагалі, рубки на цій території не проводили.

Свідок ОСОБА_18В - начальник інспекції по захисту рослин., допитана в судовому засіданні показала, що гербіциди Гром Тотал і Екран Тотал не токсичні, є нешкідливими, не мають жодного негативного впливу на бджіл. У її практиці таких отруєнь не було. Препарати не летючі.

Спеціаліст ОСОБА_19 - агроном СТОВ «Довіра в судовому засіданні повідомив, що гербіцид Екран Тотал, який застосовувало СТОВ «Довіра», помірно токсичний, взагалі може призвести до фізичного знищення бджіл при певній концентрації.

Спеціаліст ОСОБА_20 завідувач протиепізоотичного відділу Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини  в судовому засіданні повідомив, що гербіцид Екран Тотал є небезпечним для бджіл і він не виключає можливості їх загибелі від дії даного препарату.

Вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, повязані з вимогами щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково, так як в судовому засіданні було встановлено наступне.

Позивач проживає на території Великовисторопської сільської ради Лебединського району Сумської області, мешкає с. В.Вистроп по вул. Удодівка, 33.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час займається утриманням пасіки, частина з якої розміщена на території його садиби в с. В.Вистроп. ОСОБА_1 пасіки була розміщена в іншому місці на значній відстані від господарства.

Відповідно до записів по господарського обліку станом на 01.01.2012 року ОСОБА_1 у своєму підсобному господарстві утримував 120 бджолосімей, що стверджується довідкою Великовисторопської сільської ради (а.с. 24).

11 та 12 травня 2012 року позивач помітив на своїй пасіці масову загибель бджіл, яку він повязує з тим, що СТОВ «Довіра» з 08.05.2012 року проводило агрохімічні роботи на орендованих землях, розташованих на території Великовисторопської сільської ради, вносячи в ґрунт засоби захисту рослин (гербіциди), чим було завдано йому матеріальної шкоди.

Питання щодо відшкодування даних збитків в добровільному порядку не вирішено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням  хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що  створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином між сторонами склалися правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.  

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що хоча дослідження, на яке посилається представник відповідача, проведено не було, але в судовому засіданні було добуто інші докази, які вказують на те, що діями СТОВ «Довіра», було допущено численні порушено вимог чинного законодавства, а також те, що пасіка позивача загинула внаслідок дії отрутохімікатів, які застосовувало СТОВ «Довіра».

Так, встановлено, що садиба ОСОБА_1 розташована на невеликій відстані від поля, на якому в травні 2012 року відповідачем проводилися агрохімічні роботи, а саме на відстані, яка не перевищує 500 м, що вбачається з плану обходу № 3 Великовистропського лісництва ДП Лебединський лісгосп Сумської області лісовпорядкування 2007 р., оглянутого та дослідженого в судовому засіданні та, що ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, показавши, що відстань, яка розділяє господарство позивача від поля, орендованого СТОВ «Довіра», становить близько 500 м.

В судовому засіданні встановлено, що проведення робіт по хімобробці планувалося з 08.05.2012 року, що вбачається з оголошення та попередження (а.с. 10, 45). Проводилися дані роботи в період з 10.05.2012 року по 12.05.2012 року, на що послалася в судовому засіданні сторона відповідача, що й не заперечив позивач ОСОБА_1  

Садибу позивача та дане поле розділяє лісовий масив, де маються насадження дерев акації білої.

З оглянутих та досліджених в судовому засіданні картографічних матеріалів, а саме плану обходу № 3 Великовисторопського лісництва ДП Лебединський лісгосп Сумської області лісовпорядкування 2007 р., які були надані для огляду в судовому засіданні лісничим Великовисторопського лісництва ОСОБА_17, вбачається що даний лісовий масив містить досить значну кількість вказаних насаджень. Дерева акації маються як в середині масиву, так і розміщені безпосередньо вздовж самого поля.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що ці дерева не молоді і їх значної кількості уже немає, однак не зміг обґрунтувати такі свої покази, так як на запитання представника позивача пояснив, що рубки на цій території не проводилися взагалі, дерева не пилялися і не вирубувалися. Також додав, що крім багаторічних дерев мається молодняк даної акації.

Поряд з цим свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що на час обробки хімпрепаратами акація цвіла і так як, вона є медоносною рослиною бджоли на неї летіли. На той час це був основний медонос. Факт цвітіння зазначених рослин в судовому засіданні також ствердили і свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, показавши, що в той період мало місце цвітіння акації.

Жодними доказами з боку сторони відповідача дані обставини спростовані не були.

Як встановлено в судовому засіданні, роботи по обробці полів засобами захисту рослин проводилися СТОВ «Довіра» в період з 10.05.2012 року по 12.05.2012 року.

Відповідно до п. 7.1.2 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року № 9, яка є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також  підприємствами, установами,  організаціями незалежно від відомчої  підпорядкованості  і  форм  власності, посадовими особами та громадянами, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного  отрутохімікату, місця  (у радіусі 7 км),  часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

Про застосування даних засобів СТОВ «Довіра» повідомила позивача шляхом надання для підпису письмового попередження, копія якого маються в матеріалах справи (а.с. 45), проти чого не заперечує і сам ОСОБА_1, але дане попередження ним було отримано і підписано 08.05.2012 року, тобто менш ніж за три доби до початку робіт, які взагалі планувалося проводити з 08.05.2012 року.

Також, як вбачається з даного попередження (а.с. 45), інформація, яка відповідно до вимог чинного законодавства є обовязковою для надання власнику пасіки ОСОБА_1, повідомлена не була, а саме не повідомлено місце обробки, час, спосіб у який повинні бути проведені роботи, не вказано отрутохімікат, яким планувалося провести обробку поля, чим проігноровано приписи п. 7.1.2 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл.

Аналогічні порушення має і оголошення (а.с. 10), що було розміщене в центрі с. В.Вистороп, і про яке, як повідомила свідок ОСОБА_11 і це не було спростовано в судовому засіданні, позивач довідався через декілька днів після загибелі пасіки. У даному оголошенні також відсутня жодна інформація, яка визначена законом як обовязкова. Мається лише посилання на те, що обробіток полів буде проводитися з 08.05.2012 року (невідомо скільки часу такі заходи триватимуть) та мається пропозиція громадянам в яких в господарстві маються бджолосімї зробити заходи по їх збереженню.

За таких обставин суд вважає є недоречним посилання представника СТОВ «Довіри» на те, що з боку самого ж позивача допущено бездіяльність, оскільки внаслідок відсутності повної, необхідної й достовірної інформації про заходи, які планувало проводити товариство, позивач був позбавлений можливості зорієнтуватися та своєчасно визначити дії, яких необхідно було вжити для збереження свого майна. Закон захищає його права в цій частині, надаючи чітко визначений час (три доби), який необхідний пасічнику для організації певних заходів.

Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва,  заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом, врегульовані також Законом України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року N 1492-III.

Відповідно до ст. 30 даного Закону (ч. 1) юридичні та  фізичні  особи,  які провадять діяльність, що впливає  або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону. (ч. 3) забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту  рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ч. 4) юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані  дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Відповідно до записів в журналі обліку застосування пестицидів (а.с. 115-116) в ході агрохімічних робіт відповідачем вносилися в ґрунт засоби захисту рослин, а саме до сходові гербіциди «Екран Тотал», «Гром Тотал».

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що дані отрутохімікати є не шкідливими, не мають жодного негативного впливу на бджіл. Такий висновок вона робить, виходячи з власної практики.

З даним твердженням суд не може погодитися, оскільки в судовому засіданні встановлено, що гербіцид, який застосовувало СТОВ «Довіра» має певні характерні ознаки й обмеження у його застосуванні.  

Так, відповідно до приписів по застосування гербіциду «Екран Тотал», викладених у формі інформації, розміщеної безпосередньо на ємкості з даного препарату (а.с. 133, 134), яка була надана суду стороною відповідача, така речовина являється отрутохімікатом, група токсичності ІІ (небезпечний). Являється небезпечний для бджіл та риб. Не допускається його попадання у водойми й не проводиться обробіток даним препаратом під час цвітіння. Препарат вноситься в ґрунт. Строк виходу на оброблену ділянку: для виконання механічних робіт складає 3 доби, для виконання ручних робіт 7 діб.      

Тобто, виробник прямо вказує на те, що даний препарат є отруйним для бджіл і встановлює певні заборони по його застосуванню. Така інформація не могла бути невідомою відповідачеві, оскільки застосовуючи гербіцид він зобовязаний знати порядок та спосіб його застосування, заборони щодо застосування й інше та суворо дотримуватися таких приписів і вимогам          Закону.

Однак, незважаючи на такі характерні і, як суд вважає суттєві особливості отрутохімікату, який є негативним для бджіл, оскільки несе пряму загрозу їх існуванню, СТОВ «Довіра» до відома позивача про це не поставило, чим порушило вимоги Закону України «Про бджільництво» та Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про бджільництво» говорить про те, що забороняється застосовувати засоби захисту  рослин, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Суд вважає, що такий отрутохімікат на той час взагалі не міг бути застосований, оскільки являється небезпечним для бджіл і про це прямо зазначено на самому препараті.  

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про бджільництво» на власників і  користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл покладаються обов'язки, передбачені законом.

Таким чином, в діях відповідача і в цій частині суд вбачає порушення вимог чинного законодавства, на які послався в своєму позові потерпілий ОСОБА_1

В судовому засіданні також встановлено, що позивач виявив загибель бджіл на своїй пасіці 11.05.2012 року, а уже 12.05.2012 року мало місце їх масове падіння, що в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_11

13.05.2012 року позивач звернувся зі скаргою до сільської ради, а саме безпосередньо до сільського голови ОСОБА_6 про отруєння бджіл у його господарстві, а в подальшому в телефонному режимі безпосередньо до уповноваженої особи СТОВ «Довіра».

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила даний факт, показавши, що дійсно 13.05.2012 року, отримавши скаргу ОСОБА_1, вона відразу зателефонувала ОСОБА_15 як представнику СТОВ «Довіра» та повідомила про загибель бджіл. ОСОБА_1 сам по телефону розмовляв і йому повідомили, що до нього наступного дня обовязково прибуде представник товариства, а також вони домовилися про відшкодування ОСОБА_1 понесених збитків.

14.05.2012 року за ініціативою позивача до його садиби були запрошені спеціалісти Лебединської районної ветеринарної медицини, а саме зав. протиепізоотичним відділом Лебединської МРДЛВМ ОСОБА_8, ветеринарний лікар ОСОБА_10 та начальник Маловисторопської ДЛВМ ОСОБА_21 з метою огляду пасіки, які діяли як комісія.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_21, в судовому засіданні показали, що на час огляду пасіки кругом було багато мертвих бджіл. Мертві бджоли були у вуликах, на льотках, біля вуликів і по всій території пасіки. Вони заглядали в вулики і в них  усих мав місце мор бджіл. Свідок ОСОБА_10 показав, що вся земля була услана мертвими бджолами, також мались бджоли, які були ледь живі. Загибель бджіл становила близько 70 %.

З акту епізоотичного обстеження (а.с. 25), проведеного 14.05.2012 року вищевказаною комісією, вбачається, що оглядом встановлено, що пасіка налічувала 50 бджолосімей. Загибель бджіл власник пасіки помітив зранку 12.05.2012 року, а того ж дня близько 19 год. мала місце загибель бджіл уже у великій кількості. На час обстеження встановлено, що загибель бджіл становить близько 70 %. Підмор направлено до Лебединської міжрайонної лабораторії ветмедицини для лабораторних досліджень.

Позивач ОСОБА_1 послався на те, що бджоли за тієї кількості, яка малася в вуликах станом на 14.05.2013 року вижити просто не могли.  

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що хоча на час обстеження невелика частина бджіл і залишилася, але в подальшому вони вимерли повність, тобто загибель склала 50 бджолосімей. Даний факт в судовому засіданні з боку СТОВ «Довіра» спростований не був.

Відповідно до звітів Лебединської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини про результати дослідження патологічного матеріалу від 14.05.2012 року та від 18.05.2012 року (а.с. 11, 12) жодних захворювань, якими б могли хворіти бджоли не виявлено. Відповідні записи також відображені і в ветеринарно-санітарному паспорті (а.с. 5-9).

Тобто встановлено, що на час загибелі пасіка позивача була здорова, підозр на будь-які захворювання не виявляла, тобто мала благонадійний стан.

Такі висновки спеціалістів державної установи - Лебединської МРДЛВМ в судовому засіданні з боку сторони відповідача спростовані не були.

З огляду на викладене, суд робить обґрунтований висновок про те, що пасіка ОСОБА_1  вимерла не внаслідок якихось інфекційних хвороб, тобто загинула в неприродній спосіб.

Задовольняючи позов, суд також приймає до уваги те, що допитана в судовому засіданні як свідок завідувач Лебединської міжрайонної державної лабораторії ветмедицини ОСОБА_5 показала, що 14.05.2012 року до неї звертався ОСОБА_1, в господарстві якого раптово й масово загинули бджоли, по питанню проведення дослідження загиблих на його пасіці бджіл на предмет наявності в них отрутохімікатів. Попросив надати йому інформацію щодо установ, де можна провести таке дослідження. Оскільки вона не мала відповіді на дане питання, то за консультацією звернулася до управління ветеринарної медицини в Сумській області, де їй пояснили, що проводять експертизи на отруєння бджіл дві установи, а саме інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Вона відразу звязалася по телефону із даними закладами, в одному із яких їй повідомили, що на даний час такі дослідження не проводяться, а в іншому інституті послалися на те, що установа не забезпечена хімічними реактивами, необхідними для виявлення отрути. Отриману відповідь вона донесла до відома ОСОБА_1, повідомивши, що експертизу провести неможливо з зазначених причин. В силу специфічних властивостей отрутохімікату (його летючість) дане дослідження можливо провести лише в як найкоротші терміни, подальше її проведення не можливе, оскільки є неефективним.

Незважаючи на те, що вказане дослідження проведене не було, суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що з цих підстав у позові слід відмовити, так як відповідно до вимог цивільно-процесуальног