Решение по делу № 22ц-1413/06

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 серпня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                 Храпка В.Д.

суддів                             Магди Л.Ф. Подороги В.М.

при секретарі                 Наконечній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ТОВ «Бужанське» та ПП ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду від 11 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Приватного підприємця ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 15 липня 2003 р. звернулися до суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В позовній заяві вказували, що 4 червня 2003 р. працівниками відповідачів на полях, які безпосередньо прилягають до присадибних ділянок позивачів, всупереч вимогам ст. 37 Закону України «Про бджільництво», без завчасного повідомлення проведено механізований хімічний обробіток посівів гороху, ячменю, і кукурудзи в період масового цвітіння з використанням амінної солі.

5 та 6 червня 2003 р. позивачі виявили масову загибель бджіл на їхніх пасіках, що були розташовані на територіях присадибних ділянок. Згідно   з

висновком Черкаської державної лабораторії ветеринарної медицини причиною загибелі бджіл стали пестициди 2-4 Д.

Внаслідок   несанкціонованого   застосування   відповідачами   вказаних

пестицидів   загинуло:   25   бджолосімей,   що   належали   ОСОБА_2   25

бджолосімей,   що   належали ОСОБА_3;   25   бджолосімей,   що належали

ОСОБА_4; 25 бджолосімей, що належали ОСОБА_5. Під час розгляду справи позивачі уточнили, що у ОСОБА_2 загинуло 25 бджолосімей, у ОСОБА_3 - 6 бджолосімей, у ОСОБА_5 - 10 бджолосімей, у ОСОБА_4 - 3 бджолосім'ї.

Позивачі просили суд: ОСОБА_2 - стягнути з відповідачів на її користь 33 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_5 - 13200 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 500 грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 - 7920 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 500 грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_4 - 3960 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Справа неодноразово розглядалася судовими інстанціями. Рішенням Лисянського районного суду від 11 травня 2006 р. позовні вимоги позивачів задоволені частково, з ОСОБА_1 і ТОВ «Бужанське» стягнуто солідарно на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 33 тис. грн., по 16500 грн. з кожного відповідача та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, по 500 грн. з кожного; на користь ОСОБА_3, - 7920 грн., по 3960 грн. з кожного та відшкодування матеріальної шкоди і 500 грн., по 250 грн. з кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 3960 грн., по 1980 грн. з кожного на відшкодування матеріальної шкоди і 500 грн., по 250 грн. з кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди; на користьОСОБА_5 - 13200 грн., по 6600 грн. з кожного на відшкодування матеріальної шкоди і 800 грн., по 400 грн. з кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Бутанське» подало апеляційну скаргу, в якій просять про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову до товариства з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні переконливі докази про вину товариства в заподіянні шкоди позивачам, висновки суду про відповідальність товариства за шкоду, заподіяну позивачам не ґрунтуються на зібраних по справі доказах.

Не погодилася з рішенням суду і ОСОБА_1 та просила про його зміну і покладення відповідальності за шкоду, заподіяну позивачам, на ТОВ «Бутанське», посилаючись на те, що її вину у загибелі   бджіл   судом   не встановлено, препарат, яким вона обробляла поля згідно з паспортом являється малотоксичним для бджіл, суд також не перевірив розрахунки розміру матеріальної шкоди, надані позивачами, вважаючи їх об'єктивними, тоді як вони нічим не підтверджені.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, які підтримали апеляційні скарги, заперечення проти доводів апеляційних скарг позивачів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути змінено і по справі ухвалено нове рішення виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що шкода позивачам внаслідок загибелі належних їм бджолосімей завдана з вини відповідачів по справі, тому обґрунтовано поклав на них відповідальність за заподіяну шкоду.

Обґрунтовано суд прийшов і до висновку про те, що відповідальність ТОВ «Бужанське» та ПП ОСОБА_1 повинна бути солідарною, оскільки встановлено, що шкоду заподіяно їх спільними діями, тобто вони без попередження власників пасік в с. Смільченці Лисянського району в один і той же період проводили обробіток належних їм посівів сільськогосподарських культур, які були розташовані на відстані льоту бджіл від пасік позивачів, отрутохімікатами.

Проте з розміром стягнутих судом сум на відшкодування заподіяної позивачам шкоди погодитися не можна, оскільки суд поклав в основу рішення надані позивачами розрахунки, які в частині стягнення сум на відшкодування упущеної вигоди не підтверджені жодними доказами, що суд не прийняв до уваги та не навів у рішенні мотивів задоволення цих вимог.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з отруєнням отрутохімікатами позивачі втратили: ОСОБА_2 - 25 бджолосімей; ОСОБА_3 - 6 бджолосімей; ОСОБА_5 - 10 бджолосімей і ОСОБА_4 - 3 бджолосім'ї. Вартість однієї бджоло сім'ї, згідно з наданими позивачами доказами складає 400 грн., проти чого не заперечували відповідачі. Отже матеріальна шкода, заподіяна позивачам повинна складати: ОСОБА_2 - 10 тис. грн. (400 грн. х 25 бджолосімей); ОСОБА_3 - 2400 грн. (400 грн. х 6 бджолосімей); ОСОБА_5 - 4 тис. грн. (400 грн. х 10 бджолосімей); ОСОБА_4 - 1200 грн. (400 грн. х 3 бджолосім'ї), які й підлягають стягненню з відповідачів на їх користь.

Що ж стосується відшкодування доходів, які позивачі могли б одержати за звичайних обставин, якби їх право не було порушено (упущена вигода), то в цій частині вимог позивачі не надали суду жодних переконливих доказів, не зазначали де можливо знайти такі докази і не просили суд про витребування цих доказів.

Колегія суддів з власної ініціативи надсилала запит до Управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища Головного управління статистики у Черкаській області про надання суду даних про медозбір та збір іншої продукції бджолярства у Лисянському районі і в середньому по області в 2003 р. в розрахунку на одну бджолосім'ю стаціонарної пасіки, однак отримана відповідь цього органу про загальну кількість зібраного у Лисянському районі та в Черкаській області меду в сільськогосподарських підприємствах не дозволяє апеляційному суду провести будь-які розрахунки.

Тому судова колегія приходить до висновку про те, що вимоги позивачів в цій частині повинні бути залишені без задоволення.

Підлягає частковій зміні рішення суду і стосовно визначеного судом розміру заподіяної моральної шкоди відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Колегія суддів вважає, що з врахуванням характеру та обсягу моральних страждань цих позивачів, тяжкості змін у їх життєвих Стосунках, необхідності докладати значних зусиль для відновлення попереднього стану, розмір стягнутої судом на їх користь моральної шкоди слід збільшити: ОСОБА_2 до 2000 грн.; ОСОБА_5 до 1000 грн.

Доводи представників апелянта ОСОБА_1 про те, що шкоду позивачам заподіяно не з її вини, оскільки препарат, яким вона обробляла свої поля, малотоксичний для бджіл, перевірялись судом і в рішенні суду їм дана відповідна оцінка, з якою колегія суддів погоджується, тому не приймає до уваги їх доводи.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи представника апелянта ТОВ «Бужанське» про відсутність вини товариства в заподіянні шкоди позивачам, оскільки такі доводи також перевірялись судом в ході розгляду справи і обґрунтовано спростовані судом в рішенні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційні скарги ТОВ «Бужанське» та ПП ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Лисянського районного суду від 11 травня 2006 р. змінити.

Позовні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Приватного підприємця ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанське» на користь:   ОСОБА_2 10 (десять) тисяч грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 2 (дві) тисячі грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 2400 (дві тисячі чотириста) грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 500 (п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_5 4 (чотири) тисячі грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 1000 (одна тисяча) грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_4 1200 (одна тисяча двісті) грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 500 (п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди; -солідарно.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанське» на користь держави 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. судового збору - солідарно.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: