Grand Expert

Вернуться на карту ↩

Решение по делу № 2-226/2008

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 квітня 2008 року       Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді                             - Сорокіна К.В.,

при секретарях                                     - Стаднікової А.В., Сороченко О.І., 

за участю: позивача                             - ОСОБА_1,

представника позивача   - ОСОБА_4,

редставників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СВК „Буджак” про відшкодування майнової шкоди в сумі 14741 грн. 65 коп. та моральної шкоди у сумі 1700 грн., -

                                                       В С Т А Н О В И В:      

           Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали. 

           Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що позовну заяву позивача не визнають, оскільки, по перше - позивач сам підтвердив той факт, що бджола може летіти на відстані до 10 км. та існують багато сільськогосподарських підприємств та приватних осіб, які саджають будь яку сільськогосподарську продукцію та обробляють городи всякою отрутою. По друге, доказів про те, що дійсно саме СВК „Буджак” у той період обробляв свої культури, а не інші сільськогосподарські підприємства, не має, також позивач - контролювати політ бджіл не може. Свідки не дали ясних та чітких показань про те, що саме інсектицидом „Парашут” були проведені обприскування у квітні 2007р. полів рапсу та гірчиці. Начальник станції захисту рослин Ренійського району підтвердив той факт, що за даними станції захисту рослин Ренійського району СВК „Буджак” не використовував у 2007р. інсектицид „Парашут”, але його використовували у 2007р. ВАТ „1 травня”, яке розташовано у с. Лиманському Ренійського району на відстані 2-3 км. від пасіки, а бджоли можуть летіти на відстані до 10 км. По третє - стосовно амбулаторного дослідження, вважає, що міська лабораторія не мала право робити такі дослідження з бджолами та давати висновок, оскільки на це не має атестації. Дані про те, скільки саме у майбутньому змогли б отримати пасічники меду та іншої продукції, 30 кг., або 35 кг., не відомо. Моральна шкода нічим не підтверджена. Отже, вину СВК „Буджак” в отруєнні бджіл не встановлено, та не доказано, тому и вимоги позивача вважає не обґрунтованими.  

           Позивач ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що він є пасічником, займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва вже на протязі двадцяти років. У період медозбору, усі сільськогосподарські підприємства, які розташовані поблизу пасіки на території Нагірненської сільської ради, завжди попереджали їх про використання інсектициду „Парашут” для обробки рапсу та гірчиці на своїх земельних ділянках. Так, у квітні 2007р., коли бджоли знову почали розвивати сім'ї, кріпнути, стали погибати, по невідомій йому причині на протязі місяця. Як потім стало йому відомо, що СВК „Буджак” у той час вирішили без попередження використати інсектицид „Парашут”, для обробки рапсу та гірчиці на своїх земельних ділянках, яка розташована на відстані 2-3 км. від пасіки. Одразу, він та інші пасічники повідомили про це до сільської ради. Головою сільської ради була створена комісія, проведено огляд пасіки та полій, про що складений акт про те, що за припущенням гибель бджіл є наслідком травлення полів інсектицидом „Парашут” для обробки рапсу та гірчиці на земельній ділянки СВК „Буджак” у період з 20 по 23 квітня 2007р. Він впевнений в тому, що це зробив СВК „Буджак”, а не інші сільськогосподарські підприємства, оскільки з головами інших сільськогосподарських підприємств він говорив, та вони йому пояснили, що обробку полів інсектицидом „Парашут” вони не здійснювали. Земельні ділянки, які належні до приватних будинків, також на його думку не можуть бути травлені. Хімічний склад отрути йому відомий, але він не знає чи був в складі отрути фосфор. В майнову шкоду входить вартість меду, прополісу та воску, яку він оцінював приблизно по ринкової вартості. Приблизно одна бджолина сім'я дає 30-35 кг. продукції. Бджоли більш ніж до 10 км. від пасіки не летять. Моральна шкода несе в собі моральні страждання, бджоли були йому як діти, а коли вони погибали, він дуже переживав, тому, як йому сказав адвокат, він моральну шкоду оцінює в 1700 грн.

           Позивач вважає, що ці обставини також підтверджуються показаннями свідків.

           Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він у 2007 році 

працював водієм в СВК „Буджак”. Коли саме, він не пам'ятає, у нього був обов'язок розвозити воду на поля. У той же період, одного разу, він віз на поле для розприскування каністру з написом «Парашут».  

           Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він працює трактористом в 

СВК „Буджак”. Приблизно 20-21 травня 2007р. голова СВК „Буджак” дав наряд на обприскування. Що саме знаходилось у каністрах, не знає, та що саме в каністрах було, отрута або щось інше, також не знає. 

           Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він працює охоронцем в СВК 

„Буджак”. Йому під охорону передали вантажний автомобіль „бензовоз”, в якому стояли якісь каністри. Спочатку він не звернув на каністри увагу. Потім, зі слів пасічників дізнався, що в них була отрута „Парашут”. 

           Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він працює начальником 

Станції захисту рослин Ренійського району. В функції Станції захисту рослин Ренійського району входить дослідження всіх сільськогосподарських культур, виявлення шкодливих об'єктів та сповіщання про це всіх сільськогосподарських підприємств. У разі виявлення шкідливих об'єктів, господарства повинні обстежити свої культури та приступити до хімічного захисту, а потім дати звіт по кожній своїй культурі. У період обробки озимого рапсу до станції захисту рослин надійшов сигнал про обробку рапсу по всьому господарству. Ряд господарств цю роботу провели. По закінченні проведення цих робіт приймається звіт, в тому числі прийнятий звіт і від СПК „Буджак” по обробки „рєдомілом проти шкідництв”, але звітності по використанню інсектициду „Парашут”, СВК „Буджак” не давали. А якщо СВК „Буджак” і використовували отруту, то повинні були попередити про це. Йому відомо про те, що бджоли летять до 5-6 км. Інсектицид „Парашут” використовували СВК „Світанок”, СВК „Анадол”, ВАТ „1 травня”, але ніхто, ніколи не скаржився. Інсектицид „Парашут” є дозволеним препаратом для використання. Кожен препарат токсичний для бджіл.                          

           Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він працює директором 

Ренійської районної лабораторії ветеринарної медицини. Приблизно наприкінці квітня, початку червня 2007р. до нього приїхали троє пасічників із АДРЕСА_1 та заявили, що в них масовий падіж бджіл, та принесли з собою пакет мертвих бджіл. Він взяв бджолу на дослідження. що дало позитивний результат на отруєння бджіл, про що є експертиза. На пасіку він також виїжджав та бачив, що практично всі бджоли були здохлі, а тільки деякі повзали з розладом шлунково-кишкового тракту. Звідси він також взяв бджолу та відвіз до лабораторії. Експертиза показала такий ж позитивний результат на фосфор - органічні з'їдання. Висновок робив методом виключення та клінічним способом. Бджоли були клінічно здорові, однак отруєні. На період проведення експертизи лабораторія акредитована не була, але він вважає, що в даному випадку акредитація не має ніякого значення.                

            Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні:

        

-     акт обстеження бджолосімей жителів АДРЕСА_1, на предмет

отруєння, у разі обприскування СВК „Буджак” посівів рапсу та гірчиці від 04.05.2007р.;

-     ветеринарно-санітарний паспорт пасіки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 в тім, що належна йому пасіка в кількості 20 бджолиних сімей розташована по АДРЕСА_1;

-     висновок дослідження по експертизі № 841 Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 04.04.2007р., де вказано, що помір бджіл від 20 бджолосімей стався у результаті отруєння бджіл фосфорорганічним з'їданням;

-     довідка ДП „Центральний Ренійський ринок” від 16.08.2007р. в тому, що середньо ринкова ціна 1 кг. меду на стан квітень 2007р. складала 10 грн.;

-     квитанція від 10.07.2007р. про сплату 40 грн. 65 коп. за дослідження надміру бджіл на отруєння фосфорорганічним з'їданням;

-     довідка ВО „Одесбджолпром” від 23.07.2007р. про вартість однієї плідної бджолі матки, одного виводка, однієї бджолиної сім'ї з плідною маткою і т.п.;

-     довідка Ренійської районної державної адміністрації агропромислового розвитку від 07.09.2007р. в том, що згідно статистичної звітності Ф-4 С/Г, в СВК „Буджак” Ренійського району, посіяно озимого рапсу під урожай 2007р. - 90 га.;

-     довідка Нагірненської сільської ради від 10.12.2007р. в тому, що на території Нагірненської сільської ради розташовані СВК „Ренійський”, СПК „Авангард”, СВК „ДЮЗ”, СВК „Буджак”, КФГ „Тодоров”, КФГ „Мавр”;

-     журнал СВК „Буджак” по використанню пестицидів та біопрепаратів;

-     свідоцтво про атестацію Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини Одеської області від 11.06.2007р.;

-     інструкція мікрокапсульованої суспензії „Парашут”.  

                  

           Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач є пасічником, займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первиною переробкою продуктів бджільництва. З метою зайняття бджільництвом сформував пасіку з бджолиних сімей, про що у позивача є ветеринарно-санітарний паспорт. У період з 20 по 23 квітня 2007р. коли бджолосім'ї знаходилися на зимові в будинку АДРЕСА_1, який розташований на відстані приблизно 1 км. від полів СВК „Буджак”, на пасіці позивача відбувся помор бджіл в бджолиних сім'ях від 70% до 90%. Як встановлено експертизою № 841 від 04.05.2007р. - «помір бджіл від 20 бджолосімей стався у результаті отруєння бджіл фосфорорганічним з'їданням». 

           Позивач вважає, що помор бджіл, стався внаслідок того, що відповідачем СВК «Буджак», у порушення вимог ст. 37 ЗУ «Про бджільництво», щодо попередження про користування засобами захисту рослин, без попередження було використано інсектицид «Парашут» на належним йому земельних ділянках.

           Таким чином, між сторонами виникли правовідносини передбачені ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, а саме - зобов'язання внаслідок відшкодування шкоди (деліктне зобов'язання).    

           Вивчивши матеріали справи та надані документи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог позивача слід відмовити з наступних підстав:

           Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

           Однак докази, на які посилається позивач, не містять інформацію щодо неправомірних дій СВК «Буджак».

           Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він віз для розприскування на поле яке належить СВК «Буджак» якусь каністру з написом «Парашут», однак коли це було (у який місяць) і як він міг бути впевнений, що у каністрі знаходиться саме інсектицид «Парашут» - він пояснити не зміг.

           Свідок ОСОБА_6 також не зміг пояснити суду, яка саме отрута була використана на полях СВК «Буджак», крім того, згідно його показань - роботи щодо обприскування на полях СВК «Буджак», проводились 20-21 травня, тобто у той час, коли бджоли були вже отруєні.

           Свідок ОСОБА_7, пояснив що про назву отрути «Парашут» - яка нібито знаходилась у каністрах він довідався зі слів позивача.

           Але, свідок ОСОБА_8, пояснив суду, що він працює начальником станції захисту рослин Ренійського району. Кожне господарство у районі звітує до станції захисту рослин про хімічний захист рослин які господарства вирощують на своїх полях. СВК «Буджак» також був наданий звіт про хімічний захист своїх рослин, однак вони використовували «рєдоміл проти шкідництв”. Ніяких інших фактів щодо використування СВК «Буджак» інсектициду «Парашут» на своїх полях, у станції захисту рослин Ренійського району - немає. Однак, у свідка є звіти других господарств про те, що вони використовували інсектицид «Парашут».

           Акт обстеження загиблих бджіл містить тільки припущення щодо того, що можливо СВК «Буджак» використовував інсектицид «Парашут.»

           Журнал СВК „Буджак” по використанню пестицидів та біопрепаратів також не містить ніяких даних про отримання та використовування СВК у 2007 році, інсектициду «Парашут».

           Таким чином суд вважає, що факт обприскування своїх полів СВК «Буджак» інсектицидом «Парашут» не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.

           Крім того, згідно пояснень позивача, та свідка ОСОБА_8, бджола відлітає від пасики на відстань приблизно 6-10 км. У даному радіусі знаходиться чимало господарств які проводили обробку своїх полів інсектицидом «Парашут». Однак, позивач звернувся з позовом виключно до СВК «Буджак» та при цьому ніяких доказів щодо того, що його бджоли отруїлись саме на полях СВК «Буджак» до суду - не надав.

           Також, суду не було надано ніяких доказів щодо спричинення позивачу моральної шкоди.

           Для настання деліктної відповідальності необхідно наявність складу правопорушення а саме: шкоди; неправомірної поведінки вчинителя шкоди; причинного зв'язку між шкодою та неправомірною поведінкою вчинителя та вини. 

           Таким чином, суд вважає, що дії СВК «Буджак» не є неправомірними відносно позивача та відсутній причинний зв'язок між діями СВК «Буджак» та загибелі бджіл позивача.

        

           Керуючись ст.ст. 3 ,10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України,                                                               

                                                           В И Р І Ш И В:

           1. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Буджак» про стягнення майнової шкоди в сумі 13041 грн. 65 коп. та стягнення моральної шкоди в сумі 1700 грн. - відмовити.

           Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

           Суддя: підпис                                                           К.В. Сорокін

           Копія вірна: Суддя